Після Другої світової війни Японія зіткнулася з викликом мобілізації населення за умов обмежених ресурсів. У 1949 році було створено клас "легких авто" з об’ємом двигуна 150 куб. см. Першим популярним kei-автомобілем став Subaru 360, випущений у 1958 році, який вміщував чотирьох осіб і мав довжину менше трьох метрів.
У 1970-х роках набирає обертів тренд мікроавтомобілів. Mitsuoka Motor стала лідером у цій галузі зі своїм BUBU Shuttle-50. Це справжні "триколи", для керування якими була потрібна лише мопедна ліцензія.
Каору Хасегава, ентузіаст мікроавтомобілів, зібрав неймовірну колекцію японських та європейських моделей. Його WAZUKA Micro Car Museum у Вакаямі став популярним серед шанувальників незвичайного транспорту. Хасегава продовжує шукати рідкісні моделі, перетворюючи музей на справжній рай для автомобілістів.
Kei та мікроавтомобілі демонструють інноваційність і унікальність японського автопрому. І хоча нові регуляції обмежили популярність мікроавтомобілів, такі ентузіасти, як Каору Хасегава, зберігають цю спадщину для майбутніх поколінь.
